Йаанка Купаала

Бикипиэдьийэ диэн сиртэн ылыллыбыт
Навигацияҕа көс Көрдөбүлгэ көс
Йаанка Купаала

Йаанка Купаала (Я́нка Купа́ла, дьиҥнээх аата Ива́н Домини́кович Луце́вич, белор. Іва́н Даміні́кавіч Луцэ́віч; 18821942) — белоруус поэта, драматуура, публицииһэ.

Белоруус литератууратын классига. БССР Норуодунай поэта (1925). БССР Наукатын Академиятын (1928) уонна УССР НА (1929) академига. Сталин бириэмийэтин бастакы истиэпэннээх лауреаата (1941).

Олоҕун олуктара[уларыт | биики-тиэкиһи уларытыы]

Беларусь Минскэй уобалаһыгар Вязынка дэриэбинэҕэ (билигин Молодечно оройуона) бэс ыйын 25 күнүгэр (эргэ истиилинэн от ыйын 7) 1882 сыллаахха Доминик Онуфриевич уонна Бенигна Ивановна Волосевич Луцевичтар дьиэ кэргэннэригэр төрөөбүтэ.

Төрөппүттэрэ дьадайбыт белорус шляхтатын ууһуттан төрүттээхтэр этэ.

Библиография[уларыт | биики-тиэкиһи уларытыы]

Хоһооннорун хомуурунньуктара[уларыт | биики-тиэкиһи уларытыы]

  • «Жалейка» (белор. «Жалейка», 1908)
  • «Гусляр» (белор. «Гусьляр», 1910)
  • «Дорогой жизни» (белор. «Шляхам жыцьця», 1913)
  • «Наследие» (белор. «Спадчына», 1922)
  • «Безымянное» (белор. «Безназоўнае», 1925)
  • «Отцветание» (белор. «Адцьвітаньне», 1930)
  • «Песня строительству» (белор. «Песня будаўніцтву», 1936)
  • «Белоруссии орденоносной» (белор. «Беларусі ардэнаноснай», 1937)
  • «От сердца» (белор. «Ад сэрца», 1940)
  • «Белорусским партизанам» (белор. «Беларускім партызанам», 1940)

[1]

Поэмалара[уларыт | биики-тиэкиһи уларытыы]

[2]

Пьесалара[уларыт | биики-тиэкиһи уларытыы]

[3]

   Купала Я.  Летчик и хлопчик [Хлопчык і лётчык]. Пер. М. Голодный. // Алданский рабочий. 1 мая 1937. С. 6.
   Купала Я.  Народнай сэрии туhунан. // Советскай оҕолорго. [Тылб. ред. М. Г. Бурцева]. Якутскай. 1942. С. 21-32.
   Купала Я.  Сталин туhунан мин бу бастыҥ ырыам. [Аб Сталіне – сейбіту песьня мая] // Эдэр большевик. Ахсынньы 25 к. 1949 с.
   Купала Я.  Кимнээх иhэллэр? Тылб. Моисей Ефимов. // Эдэр коммунист. От ыйын 14 к. 1978 с.
   Купала Я.  Кимнээх иhэллэр? Тылб. Моисей Ефимов. // Кыым. Атырдьах ыйын 20 к. 1978 с.
   Купала Я.  Тарак ҥии ҥэндэн? Тылб. Василий Лебедев. // Кыым. Атырдьах ыйын 20 к. 1978 с.
   Купала Я.  Тарак ҥии ҥэндэн? Пер. Васіль Лебедзеў. // Янка Купала “А хто там ідзе?” На мовах свету. Да 100-годдзя з дня нараджэння Янкі Купалы. Мінск. 1982. С. 134.
   Купала Я.  Кимнээх инэллэр? Пер. Майсей Яфімаў // Янка Купала “А хто там ідзе?” На мовах свету. Да 100-годдзя з дня нараджэння Янкі Купалы. Мінск. 1982. С. 140.
   Купала Я.  Тарак ҥии ҥэндэн? Пер. Васіль Лебедзеў. // Янка Купала “А хто там ідзе?” На мовах свету. Да 100-годдзя з дня нараджэння Янкі Купалы. Мінск. 1982. С. 134.
   Купала Я.  Кимнээх инэллэр? Пер. Майсей Яфімаў // Янка Купала “А хто там ідзе?” На мовах свету. Стагоддзе з дня нараджэння Янкі Купалы 1882-1982. Мінск. 1983. С. 134.
   Купала Я.  Баҕа санаа. [З кутка жаданьняў]. Тылб. Николай Дьяконов. // Эдэр коммунист. Сэтинньи 26 к 1986 с. 
   Купала Я.  Аҕа дойду” [Бацькаўшчына]. Тылб. Николай Дьяконов. // Хотугу Сулус. № 11. 1986 с. С. 3.

   Извещение о смерти народного поэта Белоруссии Янки Купалы. // Алданский рабочий. 3 июля 1942. С. 1.
   О похоронах народного поэта БССР Янки Купалы и установлении его семье персональной пенсии. // Алданский рабочий. 3 июля 1942. С. 1.
   Федосеев И.  Янка Купала юбилейыгар. // Эдэр коммунист. От ыйын 14 к. 1978 с.
  Белорус норуотун ырааhыта // Кыым. № 196. Атырдьах ыйын 20 к. 1978 с. 
   Кошечкин С.  “В песне живу...” К 100-летию со дня рождения Янки Купалы. // Северная заря. Усть-Нера. 6 июля 1982. С. 3.
   Баркоўскі А.  Янка Купала і Якуція. Да 120-годдзя з дня нараджэння песняра. // Кантакты і дыялогі. № 5-6. Мінск. 2002. С. 6-12.

Экранизация[уларыт | биики-тиэкиһи уларытыы]

Быһаарыылар[уларыт | биики-тиэкиһи уларытыы]